Рік тому був створений екаунт під назвою «Інтернет лайна» і перший його допис розпочався із жарту: «Я багато чув про з’єднані з інтернетом прості пристрої, але всі звучать як жахливі ідеї».

Як всім відомо, останнім часом на ринку з’являється все більше пристроїв без конкретних визначених завдань. Спершу я просто хотів жартувати про ці пристрої, але ситуація виявилась гіршою, аніж здавалось.

Коли я розповідаю про такі пристрої, я маю на увазі, для прикладу, ось цю лайносоковитискачку з вмонтованим WiFi за 700 доларів, цифровий лоток для яєць, питний фонтан для котів чи дивну парасолю з Bluetooth.

Багато пристроїв з Інтернету речей мають на меті покращити наше життя, проте, насправді, у них інша ціль: монетизувати те, що ніколи не було цікавим жодній сфері бізнесу.

Якби десять років тому ви запропонували людям створити такий кавовий автомат, який би працював тільки на спеціальних кавових капсулах, створених вами ж, — з вас би довго сміялись. Але згодом з’явились кавоварки Nespresso і вони, по суті, «з’їли» сферу споживання кави вдома.

Щось схоже сьогодні відбувається з вашими повсякденними пристроями, але трохи більш зловісним, прихованим шляхом. Компанії бажають під’єднати до інтернету увесь ваш будинок в цілому, щоб збирати більше інформації про вас.

Перспективи для компанії виглядають особливо привабливими: тепер вони можуть знати середню температуру вашого помешкання, в який період дня у вашій квартирі шумно, чи маєте ви домашніх тварин, коли ви вимикаєте світло і чи кохаєтесь під музику.

Повсякденні цифрові пристрої мають на меті покращити рівень нашого життя і в більшості випадках вони це роблять. Але ці ж пристрої є джерелом цінної інформації, яка, згодом, може бути переведена на платформу моделі «Програмне забезпечення як послуга» (Software as а service, SaaS) для подальшого заробітку грошей з користувачів, як Nespresso зробили з кавою.

Проблемою Інтернету речей є наявність апаратного забезпечення. Розробники повинні продовжувати підтримку центральних серверів, актуальність API, слідкувати за цифровою безпекою, та й, врешті, оплачувати послуги всіх тих, хто буде цим займатись.

«Ми отримуватимемо все більше і більше прибутку від сервісів, так як комп’ютерне обладнання не особливо зміниться в наступні 10 років», — Тоні Фаделл (Tony Fadell).

В такій ситуації пристрій насправді коштує більше, аніж сам по собі. Користувач досягне цього ліміту менш ніж за перші 12 місяців користування. Така ситуація не відзначається надійність для компаній і наразі жодна з них не придумала кращої моделі.

Якщо Nest захоче збільшити прибуток — вони можуть продати ваші персональні дані рекламодавцям. Надто холодно? Тримайте рекламні банери ковдр від Amazon. Спекотно? Ось вам банер з кондиціонерами. Висока вологість? Рекламу осушувачів повітря вам у Facebook стрічку.

Будемо чесними — цього наразі ще не сталось. Але Nest вже передає «анонімні» дані своїм партнерам і Google якраз потрапив у список цих партнерів. Такі ситуації будуть повторюватись в майбутньому.

За певний період часу це трапиться з усіма постачальниками пристроїв зі сфери Інтернету речей: рано чи пізно вони зрозуміють, що неможливо постійно заробляти на чашках для кави з доступом до інтернету.

Коли ринок врешті решт насититься і продаж інтернет-гаджетів піде на спад, можете бути певні, що всі продавці шукатимуть подальші варіанти для розвитку. А найбільший скарб, який у них залишиться — інформації про вас.

Багато з пристроїв сфери Інтернету речей є такими, що можуть використовуватись в побуті десятиліттям. Ми маємо на увазі термостати, холодильники, посудомийні машини, чайники, телевізори, освітлення — всі ці речі можуть довго служити в побуті і для їхніх виробників тут практично нема можливості заробити кошти для утриманні інтернет-інфраструктури їх обслуговування.

В цій ситуації є й альтернативний шлях: якщо Nest захоче збільшити свій прибуток, — вони можуть ввести модель «підписки» на свої послуги. Тоді користувачу доведеться платити 5 доларів в місяць або вони просто заблокують можливості пристрою.

Якщо ж ви готові платити ці 5 доларів, спитайте себе, чи готові ви так само платити за все, що є у вашому домі?

Можливо, самі пристрої роздаватимуть безкоштовно, а користувачі платитимуть тільки підписку на послуги і матимуть гарантію збереження власник персональних даних… проте, я підозрюю, що більшість людей захоче безпосередньо володіти самим пристроєм без всяких підписок, і не буде турбуватись про персональні дані.

Майбутнє ваших найінтимніших даних продається за дуже високою ціною і це не антиутопія. Це відбувається вже сьогодні.

Давайте поглянемо, для прикладу, на цю статтю з AdAge. Ось що говорить в ній розробник холодильників з доступом до інтернету:

«Ми намагаємось зрозуміти яким чином дізнатись більше про життя наших споживачів» — пояснює містер Ендрюс. «Було б цікаво побачити що вони роблять з нашими пристроями: в який час вони роблять покупки і що купують. Ці знання мають велику цінність».

«Я думаю, що ви ще побачите купу компаній, які будуть розглядати цю сферу як нове джерело прибутку», — додає він. «Ми не робимо холодильники щоб заробити тону грошей, але за рік-два вони почнуть давати дохід».

Навіть Nest вже прийшов до такої реалізації. Її засновник, Тоні Фаделл, у своєму інтерв’ю для Forbs в 2014 році сказав, що «Ми отримуватимемо все більше і більше прибутку від сервісів, так як комп’ютерне обладнання не особливо зміниться в наступні 10 років».

До біса, ні, тому що ваші особисті дані є безстроковою цінністю і вони збираються тихо сидіти на стіні та спостерігати за вами без вашого відома.

Я є власником тони таких пристроїв: термостат Tado, звукові динаміки Sonos та лампочка від Hue. Спершу це все здавалось цікавим, допоки я не зрозумів чим це є насправді.

Як і ви, мене втягнули в це коло силою багатьох маркетингових прийомів. Як для прикладу гасло Nest, в якому вони обіцяли, що «ніколи не перестануть вивчати», щоб зробити ваше опалення кращим.

Коли користувач бачить це гасло, чи подібне до нього, яке було в старій версії пристрою, він одразу думає: «Ви маєте на увазі, що мені не доведеться возитися з кнопками на цих пристроях контролю за опаленням? Підписуйте мене на цю послугу швидше і замовкніть!»

Але що ми віддаємо взамін? Куди потраплять наші особисті дані? Хто буде реальним власником купленого приладу в майбутньому?

Перед тим, як вас куплять «простими пристроями», усвідомте цю істину: ніхто насправді не знає відповіді на попереднє питання, тому що вони не хочуть вам його розповісти. Буде краще, коли ви цього не знатимете.

Джерело — Internet of Shit