Російська модель пропаганди

Російська модель пропаганди

Аналіз від RAND

У 2016 році співробітники корпорації RAND Крістофер Пол (Christopher Paul) та Міріам Метьюз (Miriam Matthews) підготували невеликий експертний огляд моделі російської пропаганди, яку вони назвали «Пожежний шланг зі струменем брехні». Пропонуємо стислий конспект цього огляду.

Корпорація RAND (абревіатура від «Research ANd Development») — це американський аналітичний центр заснований 14 травня 1948 року в Санта-Моніка (Каліфорнія), вважається першим аналітичним центром у світі.

Передусім, автори огляду зазначають, що російська пропаганда і надалі продовжує використовувати радянські методи інформаційного протистояння. Проте, фактор доступності численних каналів передачі інформації в мережі Інтернет дозволив вивести ці методи на зовсім інший якісний рівень. Цю нову модель спеціалісти RAND назвали «Пожежний шланг зі струменем брехні» і відзначили, що вона базується на чотирьох основних властивостях:

  • Великому об’єму інформації та багатоканальності.
  • Швидкості поширення інформації, неперервності інформаційних потоків та повторенню ключових повідомлень.
  • Відсутності висвітлення об’єктивної реальності.
  • Відсутності логіки по послідовності викладу інформації.

Російська пропаганда масова і та поширюється через різні канали. Автори огляду зазначають, що у російські машині пропаганди нема однієї чіткої опори: її структура багатошарова, а інформація потрапляє до кінцевих споживачів різними каналами. Зокрема, автори згадують «фабрику тролів», яка створює необхідне «користувацьке» сприйняття того чи іншого повідомлення на численних сайтах, форумах та в соціальних мережах. Поруч з цим, росіяни також використовують традиційні сайти новинного формату. Серед найвідоміших: Russia Today та Sputnik. Також, автори зазначають, що існує десяток менш відомих сайтів, які також тиражують потрібну російській владі позицію і намагаються не афішувати свою приналежність до неї.

У огляді вказано, що стратегії багатоканальності дієва і у своїх ефектах опирається на те, що велика кількість джерел дає набагато кращий ефект щодо переконання кінцевих респондентів. Також, автори огляду зазначають, що велика кількість джерел формує уяву що, ніби-то, базується на різних точках зору, а, отже, заслуговує на увагу. Також, велика кількість джерел ймовірніше охопить більшу кількість груп (тут мова може йти як про соціальні групи, так і про так звані «групи в соціальних мережах» або «групи за інтересами»). Людині з певної «групи» легше повірити у інформацію, яка поширена кимось з цієї ж «групи», так як вона «розділяє її погляди».

Російська пропаганда оперативна, неперервна та циклічна. Перші враження щодо події є стійкішими та впливовішими, аніж усі наступні. Відповідно, перші інформаційні повідомлення мають більше «вагу» та вплив на споживачів. Російська машина пропаганди займає вигідне становище у світлі цього явища, так як повідомлення в межах цієї пропаганди не потребують додаткових перевірок і їх можна продукувати набагато швидше. Росіяни без жодних застережень можуть описувати події чи явища яких, насправді, ніколи не було і вони не вважають це чимось дивним. Вершинами такого підходу є випадки, коли справжні ЗМІ починають переповідати ці придумані повідомлення чи робити на основі їх додаткові сюжети. Для додаткового ефекту повідомлення в межах російської пропаганди постійно повторюється різними джерелами та формують сталий потік інформації щодо обраної теми.

Російська пропаганда не намагається висвітлювати об’єктивну реальність. Ми вже зазначали, що російські джерела інформації можуть без жодних застережень поширювати повідомлення про події, яких ніколи не було. Автори огляду вказують, що такі випадки не є поодинокими. Вони вказують, що для досягнення визначених цілей російські медійники залучають акторів, знімають сюжети в декорованих приміщеннях, змінюють зображення за допомогою професійних монтажерів.

В огляді зазначено, що подібна тактика є ефективною з огляду на те, що пересічним споживачам властива «лінь» щодо необхідності розібратись в реаліях описаної ситуації. Також споживачі, банально, можуть не вміти відрізнити правду від вигадки. Також, споживач охоче повірить в те, що він очікує почути/побачити і що підтверджує його думки. Він не буде старанно перевіряти таку інформацію. Автори звертають увагу на піддатливість споживачів інформації перед великою кількість «доказів», навіть якщо вони взяті з ненадійних джерел. Люди охоче вірять повідомленням, які містять хоча б якісь докази, не зважаючи на їх походження.

Російська пропаганда не переймається за наслідки. Ми вже зазначали, що для російських ЗМІ в межах машини пропаганди важлива оперативність. При чому, якістю поданих матеріалів з точки зору об’єктивної реальності можна нехтувати. Простіше кажучи, краще випустити матеріал швидко, навіть якщо він повністю безглуздий. І навіть якщо за кілька годин вийде просто беззаперечне спростування — можна різко змінити стратегію і почати випуск повідомлень вже в іншому напрямку. І російські пропагандисти не будуть перейматись такою зміною курсу (згадайте історію з першими «версіями» щодо MH17). Як вони це пояснюють глядачам? Для прикладу, створюють враження «розгляду питання з іншої точки зору» або «появою нових фактів чи факторів».

Наприкінці огляду автори пропонують власний погляд на те, якими засобами можна протистояти російській машині пропаганди. Передусім, автори зазначають, що «*не варто розраховувати на те, що танки пропаганди можна знищити одиночними пострілами з гвинтівок правди*». Для ефективного протистояння вони пропонують опиратись на чотири стратегії:

  • Попередження. Джерела пропаганди стануть не ефективними, якщо кінцеві споживачі інформації знатимуть, що вони є такими. Політика інформаційного просвітлення, культури споживання інформації та публічних санкцій щодо порушників може дати хороший результат.
  • Допомога тим, на кого спрямована пропаганда. Ефективною може бути не боротьба з самою машиною пропаганди, а з її наслідками. Тобто, замість того щоб виправдовуватись та шукати раціональне в російському інформаційному потоці, варто коригувати його вплив за допомогою власних медіа.
  • Перевага власних інформаційних потоків у кількості. Тут все просто: інформаційних ресурсів у НАТО та США, на думку авторів, є набагато більше аніж у Росії. Відповідно, російська пропаганда може просто «потонути» під впливом протилежних інформаційних потоків.
  • Блокування небажаних джерел інформації. Автори вважають, що у випадку наявної інтенсивності роботи російської машини пропаганди не варто нехтувати жодними засобами. Зокрема, співпраця з операторами телебачення та доступу до мережі Інтернет у питаннях блокування російських джерел інформації є цілком виправданою.

Повний текст дослідження

comments powered by Disqus